Миколаївська селищна територіальна громада

Минуло вже багато років від того трагічного квітневого ранку, коли світ здригнувся від новини про аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Та попри плин часу, біль цієї трагедії не стихає. Вона й досі живе в пам’яті людей, у долях родин, у землі, що зазнала радіаційного удару, у серцях тих, хто втратив здоров’я, дім чи близьких.

Чорнобиль — це не просто сторінка історії. Це рана, яка нагадує про себе знову і знову. Ми ще довго відчуватимемо наслідки тієї катастрофи — у природі, у здоров’ї поколінь, у колективній пам’яті. І ще довго звучатимуть у нашій свідомості її трагічні дзвони — дзвони за тими, кого вже немає поруч, кого забрала хвороба, кого не стало через чужі помилки та недбалість.

26 квітня 1986 року назавжди увійшло в історію як день найбільшої техногенної катастрофи людства. Вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС став трагедією не лише для України — він торкнувся багатьох країн Європи, змінив екологічну ситуацію на континенті, вплинув на мільйони життів.

Щороку в цей день ми вшановуємо тих, хто, не вагаючись, став на захист людства від невидимого ворога — радіації. Ліквідатори аварії — це люди надзвичайної мужності, чиї вчинки важко переоцінити. Вони працювали в умовах смертельної небезпеки, часто не маючи повної інформації про масштаби загрози. Вони гасили пожежу, розчищали завали, будували саркофаг, стримуючи радіаційний викид, який міг би зробити непридатними для життя величезні території.

Їхній подвиг — це приклад самопожертви, громадянської відповідальності та справжнього героїзму. Багато з них заплатили за це власним здоров’ям, а дехто — життям. І наш обов’язок — пам’ятати про них, передавати цю пам’ять наступним поколінням, аби трагедія Чорнобиля ніколи не повторилася.

Сьогодні, 24 квітня, до Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу, у 40-ві роковини Чорнобильської трагедії, в Миколаївці біля пам’ятної стели учасникам ліквідації на Чорнобильській АЕС та учасникам ядерних випробувань відбувся мітинг. У ньому взяли участь голова Миколаївської селищної ради Віктор Купченко, посадові особи селищної ради, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС — Купченко Леонід Іванович, Бойчук Микола Петрович, Фуга Іван Ілліч, Шип Юрій Іванович, керівники установ та організацій, громадськість.

Під час заходу присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. До підніжжя пам’ятного знака лягли живі квіти — символ скорботи, подяки та незгасної пам’яті. Це тихий, але промовистий жест, який нагадує: Чорнобиль — це не минуле, це частина нашої історії, нашої відповідальності й нашого обов’язку пам’ятати.

У ці квітневі дні ми не лише згадуємо трагедію — ми вшановуємо людей, які стали щитом для всього світу. І поки ми пам’ятаємо їхній подвиг, поки передаємо цю пам’ять далі, — Чорнобиль залишатиметься не лише символом біди, а й символом людської мужності та незламності.