Миколаївська селищна територіальна громада

Сьогодні, 14 березня, у селі Новопетрівка Новопетрівського старостинського округу Миколаївської селищної ради відбулося вшанування пам’яті жертв Голокосту, розстріляних 15 березня 1942 року.

У заході взяли участь: секретар Миколаївської селищної ради Галина Козаченко, староста Новопетрівського старостинського округу Анатолій Фізік, завідувачка сектору культури відділу освіти, культури, молоді та спорту селищної ради Анжела Острікова, учні Антонюківського ЗССО, які декламували пам`ятні вірші та інші.

Про жахливі події того часу присутнім розповів ведучий заходу Леонід Лозан. Він зазначив, зокрема: «Голокост – це не лише трагедія єврейського народу, а й трагічний урок для всього людства. Не оминуло це жахіття Одещину і колишній Миколаївський район (Миколаївський район Одеської області ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX у зв’язку з проведенням в Україні адміністративно-територіальної реформи, тепер Березівський). Холодного весняного ранку 14 березня 1942 року на залізничну станцію Березівка в промерзлому товарняку привезли в’язнів одеського гетто… Напівроздягнених, голодних, нещасних людей із дітками на руках гнали цілісінький день, нічого не пояснюючи, невідомо куди. Хворих, відстаючих, знесилених безжально розстрілювали конвоїри. Під вечір їх пригнали до села Христофорове (німецьку колонію), де була розташована комендатура, та розмістили на ночівлю у дерев’яному бараці… П’ятнадцятого березня 1942 року місцеві жителі здригалися від жаху: вони чули постріли, стогін, крики, прокльони, плач, але нічого не могли вдіяти… Посеред цього пекла лунала пісня – то співали три дівчини, мабуть, сестрички, красуні з довгим чорним волоссям. Напевно, нелюди їх розстріляли останніми, тому що пісня і постріли замовкли одночасно. Загалом нацистами було розстріляно 150 людей, у тому числі 90 дітей. Розстріляних облили бензином і підпалили, понівечені тіла горіли майже добу. Лише через роки, завдяки зусиллям тодішнього голови спілки ветеранів війни і праці Миколи Сидоровича Бовнегри, працівника музею «Яд Вашем», колишнього в’язня фашистського концтабору Леоніда Дусмана, керівника ПП «Граніт» Віктора Гуріна, учительки історії колишньої Новопетрівської ЗОШ Надії Петрівни Лозан та інших небайдужих людей, 2 жовтня 2002 року на місці страшної страти було встановлено пам’ятник жертвам Голокосту».

Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знака.