Миколаївська селищна територіальна громада

3 грудня відбулася робоча зустріч голови Миколаївської селищної ради Віктора Купченка з місцевим істориком - краєзнавцем Віктором Поломарьовим. Основна тема зустрічі проведення досліджень, збереження, меморіалізації старовинних історичних пам'яток на території Миколаївської громади.

У ході зустрічі акцент було зроблено на місці поховання видатного українського діяча, лідера Гуртка однодумців, який відомий в історичній літературі під назвою Одеська громада. Ця громада сформувалася навколо групи місцевих інтелігентів, а її лідером був видатний одеський педагог Леонід Смоленський.

Леонід Смоленський (1844-1905) був не лише педагогом, а й громадським діячем, який зробив значний внесок у розвиток української освіти та культури. Його діяльність сприяла формуванню української громади в Одесі, де він активно пропагував ідеї національної свідомості та освіти.

У статті «Слова його лились, текли і в серце падали глибоко...», надрукованій у «Чорноморських новинах» (№46 за 28.11.2024), член правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Антон Гриськов, зокрема зазначає: «…хочу торкнутися не до кінця розкритого питання щодо місця поховання Леоніда Анастасійовича, яке у Вікіпедії зазначене як с. Морозівка на Ананьївщині, а в публікації доктора історичних наук Олександра Музичка - як однойменне село на теренах сучасної Миколаївської області (див.: О. Музичко. Рід Смоленських в історії української культури: популяризатори, методологи, козако-знавці // Чорноморська минувшина. - Одеса, 2011. - Вип. 6. -С. 71). Як орієнтир я використав інформацію, вміщену у збірці «Перевесло», яка вийшла друком у нашому місті ще в 1913 році, де на сторінці 45 зазначається, що Л.А. Смоленський помер в Одесі у 1905-у, а похований у Морозівці, на хуторі його дружини. Далі у тексті повідомляється, що «невдовзі стараннями родини на могилі було встановлено пам’ятник, де з одного боку був вибитий напис «Nоn omnis moriar» (у перекладі з латини - «Не кожен вмирає». - А.Г.), а з іншого - «Неначе наш Дніпро широкий, / Слова його лились, текли / і в серце падали глибоко…». Прискіпливий попередній перегляд назв усіх населених пунктів, опублікованих у виданні «Список населённых мест Херсонской губернии» (Херсон. 1896), засвідчив, що назва «Морозівка» в тогочасному Ананьївському повіті не зустрічається. Натомість у переліку сіл, що належали до Ново-Павлівської волості цього ж таки повіту, чітко вказане село «Морозова» і поряд у дужках - «Хузенскаго, Александровка, Михайловка, Елисаветовка» (рос. мовою. - А.Г.). До слова, історик О. Музичко у згаданому вже дослідженні на підставі архівних даних однозначно називає дівоче ім’я дружини Л.А. Смоленського Олени Самійлівни - Худзинська, що об’єктивно може свідчити про спорідненість з назвою хутора. Задля встановлення істини я вирушив в експедиційну поїздку до села Морозова, яке нині входить до складу Миколаївської селищної територіальної громади Березівського району Одещини. Разом із місцевим краєзнавцем Віктором Михайловичем Поломарьовим на тамтешньому сільському кладовищі ми виявили давній надгробний пам’ятник з ледь помітними під впливом часу процитованими вище надписами та кваліфікованими ознаками його приналежності саме до поховання Л.А. Смоленського. Зафіксований на фотографіях стан надписів, які ледь проглядаються на пам’ятному камені, а також розташованих поруч поховань дочки і дружини Леоніда Анастасійовича свідчить про необхідність вжиття термінових заходів для їх подальшого збереження та меморіалізації. Ці виважені й надзвичайно важливі кроки слід здійснити не тільки під відповідальним керівництвом місцевої громади, а й із залученням відповідних фахівців. Нема сумніву, що у наш непростий час лише спільними зусиллями можна досягти належного результату в збереженні історичної пам’яті про цю видатну особистість Одеси й України...»

Зустріч стала одним з важливих кроків на шляху до збереження та меморіалізації історичної спадщини Миколаївської громади.